Типи автоматів: Вибір, який забезпечує безпеку вашого дому
Електромонтажні роботи часто вимагають використання трьох основних типів автоматичних вимикачів: звичайний автоматичний вимикач, пристрій захисного відключення (УЗО) та диференціальний автомат (диф.автомат). Звичайний автоматичний вимикач забезпечує як ручне включення-відключення електроланцюга, так і захист від короткого замикання та перевантаження. УЗО ретельно контролює вхідний та вихідний струм, миттєво вимикаючись при виявленні витоку, тим самим забезпечуючи максимальну безпеку. Диф.автомат поєднує функції обох пристроїв, гарантуючи подвійний захист.
Згадайте звичайні пробки біля лічильника: тепер їх замінюють сучасні автоматичні вимикачі. Однополюсні моделі успішно замінюють старі пробки, а двополюсні гарантують одночасне вимкнення нуля і фази, запобігаючи небезпекам. Для трифазних ліній використовуються 3- та 4-полюсні автомати.
Класифікація автоматичних вимикачів:
- Кількість полюсів: від 1 до 4.
- Рід струму: постійний, змінний або комбінований.
- Струмообмежуючі або неструмообмежуючі.
- Тип розчеплювача: тепловий, напівпровідниковий, електромагнітний або комбінований.
- Селективність: неселективні або селективні з витримкою часу.
- Тип приводу: ручний або електропривод.
- Виконання: стаціонарне або висувне з можливістю переміщення без розриву електричного кола.
Багато моделей передбачають додаткові компоненти для дистанційного керування, кріплення, кабельні наконечники та пристрої замикання. Всі ці характеристики роблять автоматичні вимикачі незамінними для забезпечення електробезпеки вашого дому.
Нормовані технічні характеристики автоматичних вимикачів: Вибір, що визначає вашу безпеку
Вибір автоматичного вимикача починається з розуміння його номінального струму Iн - максимально допустимого значення струму, що стабільно протікає через вимикач під час нормальної експлуатації. Калібрування номінального робочого струму теплового (або напівпровідникового) розчеплювача Iнр визначає значення струму, при якому вимикач не відключається при тривалому протіканні, але вимикається при перевищенні цього значення у діапазоні 1,05 Iнр ... 1,2 Iнр.
Уставка по струму спрацьовування в зоні струмів короткого замикання забезпечує миттєве відключення електричного кола при досягненні визначеного значення струму. Стандарти DIN встановлюють різні класи для таких уставок: «B» (3 ... 5 Iнр), «C» (5 ... 10 Iнр), «D» і «K» (10 ... 14 Iнр), «L» (3 ... 4 Iнр), «U» (6 ... 9 Iнр), «Z» (2,5 ... 3,5 Iнр).
Зокрема, європейські виробники додатково виділяють тип «А» (понад 2 Iнр до 3 Iнр) та верхню межу типу «D» до 20 Iнр. Важливо враховувати зовнішні фактори, такі як тепловий вплив сусідніх автоматів і температура навколишнього середовища, щоб уникнути неправильних спрацьовувань автоматичних вимикачів.
Час спрацювання в зоні струмів короткого замикання визначає, як швидко вимикач розірве електричне коло при перевищенні встановленого значення струму. Селективні вимикачі мають час витримки 0,02-1 секунди для нормальних та менше 0,005 секунди для швидкодіючих.
Номінальна напруга, В - це значення напруги змінного або постійного струму, при якому вимикач зберігає свої технічні характеристики. Гранична комутаційна здатність визначає максимальне значення струмів короткого замикання, при яких вимикач залишається працездатним.
При виборі автоматичного вимикача враховуйте номінальний струм, напругу та умови експлуатації. Для підключення відомої електроустановки проводьте розрахунок струму за формулою: I = U / Rk, де U - напруга мережі (220/380 В), R - опір петлі фаза-нуль, k - коефіцієнт для автоматичних вимикачів: характеристики «B» (k = 5), «C» (k = 10), «D» (k = 50).
Для розрахунку мінімального номінального струму автоматичного вимикача використовуйте формулу: I min n = 4,55 ХP, де P - сумарна потужність споживачів (кВт), що підключаються до автоматичного вимикача, 4,55 - коефіцієнт пропорційності (А/кВт).
Основне правило при виборі автоматичного вимикача полягає в тому, що номінальний струм пристрою не повинен перевищувати допустимі струмові навантаження для вашої проводки. Якщо ж перевищити цей показник, автоматичний вимикач не зможе захистити проводку від перегріву та можливих загорянь при повному навантаженні електроустановки.
У звичайних квартирах переважно використовуються модульні автоматичні вимикачі. Їхні основні переваги – це компактність, легкість монтажу та акуратний зовнішній вигляд. Встановлення автоматичного вимикача дуже просте: достатньо зафіксувати його на DIN-рейці, а заміна пристрою не викликає труднощів.
Щоб вибрати відповідний автоматичний вимикач, необхідно визначити загальну потужність споживання ваших електроприладів у ватах та розділити її на напругу мережі (220 В). Дані про потужність електроприладів можна знайти у паспорті кожного з них.
Важливо враховувати, що навантаження в мережі може бути нерівномірним. Наприклад, пусковий струм для двигунів пилососів, фенів та інших подібних приладів значно перевищує їхнє звичайне споживання. Тому потрібно обрати автоматичний вимикач, який зможе витримати короткочасні великі струми та захистити від короткого замикання.
Вибір автоматичного вимикача
Перед вибором автоматичного вимикача необхідно чітко уявити, що саме ви плануєте підключити до лінії. Чи потрібно встановити один новий автомат на всю квартиру, чи створити кілька груп? Якщо це одна розетка під пральну машину – це одне завдання, а якщо всі розетки кухні – зовсім інше.
Згадайте шкільну формулу: потужність (P) дорівнює добутку сили струму (I) на напругу (U). Відповідно, сила струму I = P / U. Для більшості споживачів у квартирі Cosf = 0,98, тому це значення можна опустити.
Приклад: сумарна потужність приладів, підключених до однієї розетки, становить 2 кВт (2000 Вт). За напруги U = 220 В, сила струму I = 2000 / 220 = 9,09 А. Отже, автоматичний вимикач на 10 А буде достатньо – він відключиться при перевищенні цієї величини.
Послідовність дій при виборі автоматичного вимикача: визначити потужність, розділити її на 220, прийти до магазину і вказати потрібний номінальний струм.
Пусковий струм та тривалість імпульсу для різних споживачів:
- Лампи розжарювання: кратність пускового струму 5-13, тривалість 0,05-0,3 с.
- Електронагрівальні прилади: 1,05-1,1, тривалість 0,5-30 с.
- Люмінесцентні лампи з ПРА: 1,05-1,1, тривалість 0,1-0,5 с.
- Прилади з випрямлячами: 5-10, тривалість 0,25-0,5 с.
- Прилади з трансформаторами: до 3, тривалість 0,25-0,5 с.
- Електродвигуни: 3-7, тривалість 1-3 с.
У житлових приміщеннях зазвичай використовують автомати на 25 Ампер для розеткової групи та на 16 Ампер для освітлювальної групи. Ці пристрої здатні витримати короткочасні збільшення пускових струмів та коротке замикання.
