Серед усього різноманіття електрофурнітури та засобів забезпечення працездатності електричних мереж розподільна коробка часто залишається в тіні. Якщо розетки необхідні для підключення побутової техніки, вимикачі - для управління освітленням, а захисна автоматика - для безпеки системи в цілому, то розподільні коробки виконують менш очевидну, але не менш важливу функцію. Багато хто помилково вважає їх незначними, адже вони непомітні у повсякденному житті. Проте саме в цьому полягає їхня найбільша цінність: бездоганно виконувати свою роботу за лаштунками, забезпечуючи стабільну роботу електромереж і полегшуючи роботу майстрів при підключенні проводів.

Ні для кого не секрет, що розподільні коробки отримали свою сучасну, загальновживану назву відносно недавно. Проте, багато досвідчених монтажників і далі називають їх розпаєчними коробками, адже ще 40-50 років тому пайка була найбільш надійним способом з'єднання проводів. За цей час не лише змінилися назви, але й самі коробки: їхні розміри, модифікації, а також матеріали, з яких вони виготовляються, значно еволюціонували. Сьогодні розподільні коробки становлять значну частину ринку електрофурнітури, і вони є ключовими елементами правильної електропроводки.

Історичні події та робочі нюанси

Можливо, думка про необхідність спеціальних коробів виникла ще на самому початку ери електрифікації житлових будинків, фабрик та заводів. Як тільки в приміщеннях з'явилося більше двох електричних вузлів, стало зрозуміло, що всі уразливі частини проводки потрібно зібрати в одному місці та захистити. З розвитком електромереж і появою численних споживачів електроенергії, світильників та розеток стало очевидно, що однієї коробки на приміщення буде недостатньо – потрібно створювати мережу з вузлових точок. Розподільчі коробки не тільки захищають людей від ураження струмом, але й забезпечують безпеку проводки від впливу вологи, пилу, механічних пошкоджень, бруду та прямих сонячних променів.

Багато хто з наших читачів знає, що у Радянському Союзі культура обладнання електромереж залишала бажати кращого. Попри усвідомлення ризиків та недосконалість таких конструкцій, розподільні коробки та підрозетники часто виготовляли з жерстяних консервних банок. Це кустарне виробництво призводило до серйозних проблем із безпекою: для прокладання проводів необхідно було пробивати отвори в стінках банок, що створювало гострі кромки, які могли пошкодити ізоляцію. Крім того, слід враховувати і електропровідність самої конструкції, яка додавала ще більше небезпеки.

Варто зауважити, що електрики діяли не з жадібності – найчастіше у них просто не було вибору, адже навіть проста електрофурнітура була дефіцитом. Сьогодні ситуація кардинально змінилася: ринок переповнений різноманітними моделями та конфігураціями таких виробів. Вони різняться за формою, розмірами, внутрішнім наповненням, можливістю підключення кабелів та проводів, класом герметичності, матеріалом, кольором, дизайном тощо. Гріх не скористатися всіма перевагами нашого часу і продовжувати з'єднувати дроти у бляшанках, коли є сучасні та безпечні рішення.

Розподільна коробка – ключовий елемент електромережі, що має безліч альтернативних назв: розгалужувальна, сполучна, монтажна, розключувальна, комутаційна та інші. Хоча детальні пояснення щодо цих назв не завжди потрібні, цікаво розглянути їх походження. Наприклад, термін «розподільча» став зрозумілим завдяки методиці розпаювання проводів, тоді як «розключувальна» з'явилася лише з розвитком таких виробів. Під час монтажу електрики зіткнулися з потребою в новому слові, що об'єднувало б процеси «розподілу» та «підключення», звідси й виник гібрид «розключення». Сьогодні цей термін використовується ширше, позначаючи процес електромонтажу в цілому, і зрозумілий навіть новачкам. Старі майстри часто віддають перевагу терміну «розпаєчна», навіть якщо використовують сучасні техніки, такі як самозатискні клеми, опресовування гільз та інші. Це підкреслює еволюцію професії та пристосування до нових технологій.

У багатьох людей виникає питання, чи можна в сучасному електромонтажі обійтися без розподільних коробок. Насправді, відповідь позитивна: новітні методи з'єднання дротів значно безпечніші за ті, що були раніше, тож теоретично розподільні коробки можна виключити. Однак навіть ті, хто не має спеціалізованих знань, добре розуміють ризики некоректної електропроводки і навряд чи ризикнуть робити монтаж без розподільних коробок. Економія на них виглядає недоречною, оскільки їхня вартість є мінімальною і практично не вплине на загальний бюджет. Крім того, правила проведення електромонтажних робіт чітко регламентують необхідність використання таких елементів у системі, що забезпечує додатковий рівень безпеки і відповідність нормам.

Деякі люди все ще не довіряють навіть сучасній електрофурнітурі, тому прагнуть мінімізувати кількість з'єднань у електропроводці, виключаючи монтажні коробки. Майстрам доводиться пояснювати, що у такому випадку ключовим елементом стане розподільний щит на вводі живлення до квартири. Щоб забезпечити належну топологію електромережі, монтажникам доведеться прокладати численні незалежні паралельні лінії, що значно збільшить метраж проводки. Однак це рішення є недоцільним і витратним: це не тільки потребує додаткового кабелю, але й призведе до необхідності ширших та глибших штробів у стінах, що буде дорожче, триватиме довше і знизить несучу здатність перегородок. При цьому відчутних переваг немає: якщо використовувати надійні автоматичні вимикачі, система відключатиметься з тією ж швидкістю у разі несправності. Виділена лінія може захистити хіба що від перегріву – і то лише при достатньому перетині жил.

Різновид розподільчих коробок

Монтажні коробки класифікуються за багатьма критеріями, але сьогодні ми зосередимося лише на тих, які дійсно мають вирішальне значення при вашому виборі.

Монтаж електропроводки може бути як прихованим, так і відкритим. Проте, варто звернути увагу на те, як ці методи відрізняються за своїми перевагами та властивостями. Відкрита електропроводка має просту установку, де коробку просто кріплять на стіну. Однак, прихована проводка виглядає естетичніше, бо приховується під шарами цементу чи гіпсу, що надає стіні більш гарний вигляд. Вибір між ними залежить від ваших особистих вподобань та конкретних умов монтажу. Різноманітність моделей коробок для різних матеріалів стін також важлива в процесі вибору оптимального рішення для вашого об'єкту.

Структура коробки залежить від кількості та розташування вводів і може суттєво впливати на зручність монтажу. На ринку представлені моделі з різним числом отворів - від двох до шістнадцяти. Обираючи коробку, важливо враховувати розмір, оскільки він визначає кількість доступних вводів та їхнє розміщення. Досвідчені монтажники рекомендують залишати додаткові гнізда на випадок потреби у подальшому розширенні системи освітлення або додаванні нових елементів. Такий підхід забезпечує максимальну гнучкість і зручність у подальшому використанні.

Розподільні коробки можуть мати різні форми: круглі, квадратні, прямокутні, або квадратні з патрубками. При зовнішньому монтажі форма не має великого значення, тому найчастіше використовуються прямокутні моделі, які є найбільш об'ємними. Однак для внутрішнього монтажу краще підходять круглі коробки, оскільки просвердлити отвір для них набагато простіше, ніж для прямокутних з їхніми гострими кутами. Жодна з форм не має інших важливих переваг.

Вибір захисту для розподкоробки - це ключовий етап у забезпеченні безпеки вашого будинку. Чи то це житлові приміщення, де IP20 забезпечить необхідний рівень захисту, чи зони з підвищеною вологістю, де потрібний IP44, або навіть зовнішнє встановлення з IP55 - кожен тип захисту має свої переваги. Наші спеціалісти допоможуть вам обрати оптимальний варіант, що відповідає вашим потребам і забезпечить надійний захист вашої електромережі. Звертайтеся до нас за консультацією, і ми з радістю допоможемо!

Необхідно знати

Загальноприйнята норма щодо відстані між коробкою на стіні та горизонтальним перекриттям становить 15 см. Це забезпечує зручний доступ до коробки навіть у випадках, коли вона прихована за шпалерами. При розміщенні коробки вище цієї норми, установка електромережі стає незручною, а нижче - існує ризик пошкодження струмоведучих магістралей при кріпленні меблів або полиць. Зазвичай розподільні коробки розміщують безпосередньо над розетками та вимикачами, а головну коробку розташовують у куті на внутрішній стіні приміщення, протилежній вікну.

Слід зазначити, що приклеювати коробку на стіну - це абсолютно припустимо, незважаючи на поширені побоювання. Деякі клієнти можуть схильні думати, що краще не вбудовувати виріб аж до кінця, але це не впливає на якість. Втоплення коробки повністю несе недоцільність, адже це може лише ускладнити ремонт та зробити його менш естетичним. Важливо забезпечити таку глибину, щоб верхня частина коробки була на одному рівні зі стіною. Якщо є побоювання щодо знаходження необхідного місця, можна розмістити коробку на рівні перегородки та прикрити видиму частину фрагментом шпалер або забарвити її у відповідний колір.

Нещодавні дослідження показали, що більшість електроаварій відбуваються через пошкодження дротів, перегрів жил або коротке замикання у розетці, а не через несправності у розподкоробці. Тому відкривати розподкоробки без належної перевірки – це, як мінімум, нерозумно. Рекомендується проводити це тільки після того, як усі можливі місця були вже перевірені. Також важливо не забувати профілактично підтягувати різьбові з'єднання на контактах та періодично перевіряти міцність затискачів у клемниках.